Вступ

          ХХІ століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни, інтеграції і глобалізації соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі. Перспективи розвитку української держави вимагають глибокого оновлення системи освіти.

       Входження України у світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідність з нормами світового товариства.

 Сьогодні в світовому масштабі проблема здоров’я дітей увійшла до глобальних проблем людства. У статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я дано таке визначення: «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад».

Визначальним чинником погіршення стану здоров’я школярів є відсутність у багатьох з них пріоритетної спрямованості на здоров’я та мотивації до ведення здорового способу життя. На сучасному етапі виявилася тенденція зростання ризиків серед молоді: відсутність фізичної активності, паління, вживання алкоголю та наркотиків, хронічні захворювання, психологічний дискомфорт. У зв’язку з цим значно зростає необхідність формування у дітей свідомого і дбайливого ставлення до свого здоров’я, формування валеологічного світогляду, вміння самостійно піклуватись про своє здоров’я.

Принципово нове замовлення на здорову людину нової генерації вносить істотні зміни в умови функціонування освітнього закладу. Тому проблема формування усвідомленого ставлення до свого здоров’я є ключовою у  формуванні інноваційної особистості школяра, а також пріоритетною складовою моделі Школи культури здоров’я.

Освіта ХХІ століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити і опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язування проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.   

Головна тенденція світового простору – перехід до якісної освіти – потребує нових орієнтирів розвитку національної освіти, а саме:

·        розуміння освіти як цінної системи;

·        формування нового мислення (відкритості, креативності, гнучкості, рефлективності тощо);

·        гуманізації освіти (змісту, форм, методів, взаємин тощо)

   Дана Концепція виділяє наступні групи цивілізаційних викликів XXI століття, які детермінують потребу в переосмисленні значущості  здоров’я для людини, життєвої компетентності особистості в суспільному житті, освіті, економіці, політиці, культурі, соціальних відносинах:

1. Духовні виклики - проблема духовності, моралі й моральності особистості стоїть сьогодні як ніколи гостро. Без перебільшення можна стверджувати, що у добу атомної енергетики, ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї, можливості передачі будь-якої інформації через мережу Інтернет, доля людства, його майбутнє залежить від порядності, доброти та відповідальності за власне здоров’я кожної окремої людини.

2. Інформаційні виклики - виражаються у зростанні обсягу інформації, яку людині необхідно осмислити для успішної життєдіяльності, ускладненні опрацювання інформації, необхідної для прийняття важливих життєвих виборів, не зашкодивши здоров’ю.

3. Екологічні виклики - людські потреби зростають в геометричній прогресії, природні ресурси, необхідні для їх задоволення, - в арифметичній і вичерпуються. Людство повинно змінити своє ставлення до природи, інакше воно не виживе.

4. Етнокультурні виклики - позитивний розвиток людства можливий лише за умови діалогу культур, за наявності розвиненої етнокультурної компетенції представників різних етносів, релігій, культур. Глобалізація наближує різні етноси та культури; уникнути зіткнення допоможуть лише толерантність, плюралізм, компетентне ставлення до власної та інших культур.

5. Соціальні виклики - як і раніше, світ поділяється на багатих і бідних, успішних та невдах тощо. Можливим шляхом здійснення соціальної справедливості для окремої людини є соціальна мобільність. Але людина відповідальна за своє просування соціальними щаблями. На ній лежить моральна та соціальна відповідальність за її активність у здобутті привабливіших соціальних статусів. Фактично, для багатьох життєво некомпетентних людей соціальна мобільність стає недосяжною спокусою, а даремні намагання скористатися нею - зайвими життєвими проблемами.

6. Освітні виклики XXI століття є добою неперервної освіти, а точніше самоосвіти. Успішною буде життєдіяльність лише тієї особистості, яка буде в першу чергу здоровою, а також буде вчитися та самовдосконалюватися все своє свідоме життя. Щасливою зможе бути та людина, яка знаходитиме в цьому втіху.

Виклики XXI століття зумовлюють вимоги до життєвої компетентності особистості. Сучасна людина повинна бути здатною:

•    швидко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях;

•   бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності;

·                     критично мислити;

•    використовувати  набуті  знання  і  вміння  в  навколишній дійсності;

•     бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

•     бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

•     вміти  запобігати  та  виходити  з  будь-яких  конфліктних ситуацій;

·         цілеспрямовано   використовувати  свій   потенціал  як  для самореалізації у професійному і особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

•    уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

•    бути здатним до вибору альтернатив, що пропонує сучасне життя;

•   вміти планувати стратегію власною життя, орієнтуватися у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє життєве кредо і свій стиль життя.

Ми вважаємо, що проблема формування здоров’єзберігаючої компетентності особистості є основною проблемою освіти XXI століття. Вироблення дієвих механізмів, методів сприяння розвитку компетентності особистості педагогічними засобами — "це один з ключів до розв'язання проблеми виживання людства, подолання ряду негативних процесів, які ставлять його на межу існування.

 Концепція  Школи культури здоров’я,  як елемент Концепції розвитку Оленівської ЗОШ І-ІІІ ст., набуває сьогодні ваги актуального і важливого  документа навчального закладу, який  визначає  організаційні, науково-методичні, кадрові та матеріально-технічні засади функціонування і розвитку Школи сприяння здоров’я, яка  сприяє формуванню у підростаючого покоління позитивної мотивації до здорового способу життя, збереженню і зміцненню здоров’я дітей та учнівської молоді, формуванню культури здоров’я учнів та здійснення профілактичної роботи негативних проявів у молодіжному середовищі.

Дана концепція  як сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів, що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу як Школи культури здоров’я, - визначає основні положення щодо організації навчального процесу з використанням новітніх здоров’язберігаючих технологій у період реформування освіти та інтеграції у світовий простір.

РОЗДІЛ І.

Основні  положення  Концепції

Управління здійснюється на основі нормативно-правової бази.
Організація процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя  здійснюється на загальних принципах виховання, навчання за допомогою конкретних навчальних програм з урахуванням інноваційних виховних технологій при системному підході до формування власного переконання щодо введення здорового способу життя. Дана Концепція складена у відповідності до

·        Конституції України;  

·        Законів України:

•                  «Про освіту» (змінами та доповненнями до нього),

•                 «Про загальну середню освіту»,

•                 «Про дошкільну освіту»,

•                  «Про охорону дитинства»,

•                 «Про звернення громадян»,

·        нормативно-правових актів Президента України, Уряду й Верховної Ради України;

·         Конвенції ООН «Про права дитини»;

·        наказів і розпоряджень Міністерства освіти і науки України, районної державної адміністрації, відділу освіти;

·        обласної та районної Програми розвитку освіти Дніпропетровщини на період 1999 – 2012 роки

·        інших нормативно-правових актів в галузі освіти, а також  на основі Статуту  школи.

1.     Провідна ідея – забезпечення здоров’язберігаючого підходу до навчального-виховного процесу, підвищення комфорту і емоційного благополуччя дітей, усвідомлене ставлення до свого здоров’я

2.     Метою  концепції є розвиток фізичного, духовного здоров’я, психологічної комфортності, стабільності та соціального благополуччя дитини через пріоритетність здорового способу життя, відновлення здоров'я, його збереження та зміцнення, утвердження свідомого громадянського ставлення до власного здоров’я; виховання особистості, яка шляхом досягнення позитивних змін у поглядах і поведінці підтримує і зберігає власне здоров’я.

3.     Основні напрямки і зміст діяльності

·        Формування у підростаючого покоління світоглядної позиції щодо свідомого  й відповідального ставлення до власного здоров’я та позитивної мотивації на ведення  здорового способу життя;

·        Поглиблення базових знань щодо дбайливого ставлення школярів до власного здоров’я і здоров’я людей, які їх оточують;

·        Превентивна спрямованість усіх заходів, занять, технологій щодо формування, збереження і зміцнення здоров’я та профілактики негативних явищ в дитячому середовищі;

·        Перехід від традиційної системи освіти, зорієнтованої на масовість і предметність, до нової гуманної моделі освіти, зорієнтованої на педагогічні стратегії, що відповідають віковим і природним можливостям кожної дитини та базуються на принципі оздоровчої спрямованості;

·        Створення умов, за яких можна набувати життєві компетентності, котрі допомагають свідомо ставитись до власного здоров’я і здоров’я інших людей, приймати самостійне рішення щодо зміцнення та збереження особистісного здоров’я;

·        Забезпечення методичного супроводу та навчально-методичних комплексів для викладання предметів базового навчального плану з метою реалізації оздоровчої функції навчального закладу;

·        Моніторинг стану здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу; впровадження сучасних методів діагностики, моніторингу і корекції стану здоров’я учнів і вчителів;

·        Організація шкільного медичного кабінету, якісного медичного обслуговування;

·        Комплексний підхід до гармонійного формування всіх складових здоров’я

·        Участь у проекті «Школа культури здоров’я»;

·        Проведення просвітницької та волонтерської роботи щодо здорового способу життя;

·        Розвиток родинно-сімейних традицій щодо ведення здорового способу життя ;

·        створення шкільної системи формування позитивної мотивації за здоровий спосіб життя;

·        пропаганда здорового способу життя через навчальні предмети;

·        застосування особистісно зорієнтованих методик у виробленні позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;

·        формування у школярів негативного ставлення до шкідливих звичок;

·        підготовка педагогічних кадрів, здатних формувати у молодого покоління здоровий спосіб життя;

·        Формування культури здоров’я педагогів.

4.     Очікувальні результати

·        Істотне зниження захворюваності учнів;

·        Покращення функціональних і резервних можливостей дітей та педагогів. Підвищення функціональних можливостей школярів, що виявиться у поліпшенні стану опорно-рухового апарату, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, а також у позитивній динаміці емоційного стану.

·        Формування стійкого позитивного іміджу школи та досить високого громадського рейтингу як в селі Оленівка так і в Магдалинівському районі завдяки реалізації даної моделі школи культури здоров’я;

·        Фізична та психологічна готовність до активного життя і професійної діяльності на принципах оздоровчої спрямованості та індивідуального підходу;

·        Прагнення школярів до здорового способу життя, культура поведінки;

·        Достатній та високий рівні профілактичної роботи;

·        Збільшення обсягу рухової активності дітей, вчителів та батьків відповідно до індивідуальної фізіологічної потреби у фізичному навантаженні. Забезпечення процесу фізичного виховання у системі освіти сучасними науково-методичними комплексами.

·        Зменшення впливу шкідливих звичок на здоров’я дітей та молоді;

·        Фізичне самовдосконалення, підвищення рухової активності;

·        Режим освітнього процесу, що сприяє збереженню здоров’я;

·        Набуття кожним учасником навчально-виховного процесу знань про здоров’я і засоби його зміцнення, шляхи і методи протидії хворобам, методики досягнення високої працездатності та тривалої творчої активності;

·        поліпшення показників здоров'я дітей і дорослих, стійка спрямованість на здоровий спосіб життя; формування життєвих звичок, що сприяють збереженню фізичного здоров’я;

·        професійне самовизначення школярів;

·        зменшення числа і подолання правопорушень серед дітей і підлітків.

Стратегічні завдання Школи культури здоров’я

1.     Формувати у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;

2.     Створити умови для розвитку здорової особистості, що виявляє відповідальність за збереження власного здоров'я.

3.     Організувати соціально-педагогічну і соціокультурну роботу в сільському соціумі з метою оздоровлення і перетворення місця існування дитини, подолання негативного впливу асоціальних явищ в дорослому середовищі;

4.     Вести соціальну роботу з дітьми і їх сім'ями, забезпечуючи захист прав дітей, своєчасну соціально-педагогічну допомогу дітям дезадаптованим, з ослабленим здоров'ям, з малозабезпечених і соціально неблагополучних сімей;

5.     Підтримувати дитячі і молодіжні об'єднання і інші співтовариства, які сприяють особистому і соціальному становленню і розвитку учнівської сільської молоді;

6.     Надавати  можливості  батькам бути залученими до процесу прийняття рішень щодо створення відповідних умов в навчально-виховному процесі  з метою збереження здоров’я їхніх дітей та участі в житті школи.

7.     Сформувати організаційно функціональну систему інтелектуальної творчої діяльності вчителів та учнів в умовах профільного навчання на основі здоров’єзберігаючих освітніх технологій.

8.     Створити умови для формування пізнавальних інтересів, суспільно-значущих мотивів діяльності у виборі професії.

9.     Забезпечити психологізацію та соціологізацію навчально-виховного процесу.

10.                      Спрямувати зміст виховної роботи на формування особистісних рис громадянина України, який є носієм духовної культури народу, його національної ментальності.

11.                      Створити умови для формування людини економічно вільної, підприємливої, з незалежно розвинутим почуттям моральної та правової відповідальності, із сформованою екологічною орієнтацією.

       Пріоритетними принципами діяльності Школи культури здоров’я є:

• демократизація
• гуманізація
• особистісно-зорієнтований підхід
• модернізація
• диференціація і мобільність
• забезпечення практичної спрямованості освіти
• варіативність
• перспективність
• принцип поєднання національного та загального у формуванні культури здоров’я
• принцип поєднання соціального (колективного) та індивідуального
• принцип "Сам собі лікар”, який підкреслює важливість власної відповідальності за своє здоров’я
• принцип колегіальності управління.

Заклад освіти має для цього відповідні умови:

• загальні наукові, навчальні, методичні наробки;
• досвід роботи педколективу з даного напрямку в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;
• високий фаховий, моральний та культурний потенціал педагогів;
• творчу атмосферу в колективі;
• достатньо високий рейтинг у районі, у мікрорайоні школи;
• достатню  матеріально-технічну базу, що дозволяє школі йти шляхом трансформації культури здоров’я.

     РОЗДІЛ ІІ.

Суб'єкти спільної діяльності щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в учнів

Суб'єктами спільної діяльності педагогічного колективу Оленівської ЗОШ І-ІІІ ступенів щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя є:

§ Дніпропетровський  обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;
§ Відділ освіти Магдалинівської райдержадміністрації;
§ Центр соціальних служб для сім’ї та молоді;
§ ДЮСШ при спорткомплексі «Мрія»;
§ Оленівська сільська рада;
§ Магдалинівський Будинок дитячої творчості;
§ Засоби масової інформації: "Наше життя», «Агро-інформ», «Шкільні вісті».

РОЗДІЛ ІІІ.

Зміст,форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у школярів

У ході навчально-виховного процесу необхідно озброїти учнів необхідним мінімумом знань із фізіології, психології, соціології, які забезпечать свідоме ставлення дитини до власного здоров’я.
Виходячи з цього, необхідно формувати такі складові знань:
- у фізичному плані: організм людини як біологічна система; фізіологічна діяльність організму; органи та системи життєзабезпечення, їхні функції та взаємодія; гігієна тіла; генетичне здоров’я; репродуктивне здоров’я; статеве виховання; охорона здоров’я; культура харчування;фізична гармонія тіла; профілактика венеричних хвороб і СНІДу;
- у психологічному плані: індивід, особистість, індивідуальність; мозок і психіка; емоції, свідомість, самосвідомість; самооцінка; самокорекція; психічні процеси, стани і властивості; мотивація поведінки, девіантна поведінка; профілактика  шкідливих звичок, психологічна самодопомога;
- у соціальному плані: наслідки людського втручання у природнє середовище і вплив їх на здоров’я особистості; соціальні співтовариства; принципи родинних зв’язків; соціальні потреби та запити; мотивація соціальної поведінки; соціальна адаптація і запобігання асоціальній поведінці; права і обов’язки у ставленні до власного здоров’я; запобігання інфекційним, венеричним хворобам і СНІДу.
У роботі з учнями застосовувати індивідуальні та групові форми формування позитивної мотивації на ЗСЖ.
Домінуючими методами у формуванні ЗСЖ вважати методи інформування, переконання, наочності, позитивного прикладу; традиційні(роз’яснення, переконання)  та нетрадиційні (педагогічної психотерапії)  .

РОЗДІЛ ІV.

Умови та шляхи реалізації Концепції Школи культури здоров’я. Науково-методичне забезпечення

1.      Опрацювання нормативно-правового забезпечення реалізації Концепції: Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, відповідні накази Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України.

2.     Опрацювання освітніх матеріалів, що стосуються профілактики ВІЛ –інфікування: сексуальної поведінки, репродуктивного здоров’я, вживання наркотиків.

3.     Регулярне проведення моніторингу стану здоров’я учнів, педагогічних та технічних працівників школи.

4.      Підготовка та видання методичних посібників, інформаційно-рекомендаційних матеріалів до проведення уроків і виховних заходів щодо застосування інноваційних здоров’язберігаючих технологій, моделей уроків.

5.      Створення серед батьківської громадськості атмосфери зацікавленості у розвитку школи як закладу сприяння здоров’ю.

6.      Активне використання наукового потенціалу ДОІППО, новітніх сучасних теоретичних розробок то здобутків учителів-новаторів.

7.      Приймати участь у культурно-мистецьких та спортивних акціях, спрямованих на пропаганду здорового способу життя.

8.     Висвітлювати реалізацію даної Концепції через шкільну газету «Шкільні вісті» та засоби масової інформації.

9.     Консультування та надання методичної допомоги вчителям школи через проведення циклу   методичних семінарів-тренінгів, психолого-педагогічних консиліумів, науково-практичних конференцій, педагогічних читань

10.            Створити банк даних світових та національних досягнень у навчанні здорового способу життя .

РОЗДІЛ V

.Соціальний захист, адаптація, збереження та зміцнення здоров'я учнів і працівників

Завдання на кожен рік:

·         створення оптимальних умов для збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров’я учасників навчально-виховного процесу;

·         упровадження школою здоров’язберігаючих  та здоров’яформуючих освітніх  технологій, відстеження рівня здоров’я школярів та його аналізу, спрямування корегуючих заходів на збереження та зміцнення їх здоров’я;

·         формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;

·         комплесне вивчення проблем соціального захисту учасників навчально-виховного процесу для створення належних умов праці, побуту, відпочинку, медичного обслуговування;

·         реалізація вимог Законів, нормативно-правових документів щодо оплати праці робітників закладу, організації їхнього відпочинку, медичного обслуговування;

·         здійснення матеріально-технічного забезпечення державних вимог щодо змісту і обсягу освіти як важливого чинника їх якості;

·         правовий та соціально-економічний захист працівників у процесі їх трудової діяльності;

·         запровадження медико-психолого-педагогічної діагностики розвитку дітей, створення умов для їх соціальної пітримки, адаптації і реабілітації;

·         матеріальна підтримка дітей-сиріт, дітей із малозабезпечених сімей;

·         створення сприятливих умов для участі громадськості у соціальній підтримці учасників навчально-виховного процесу.

Заходи

1.     Моніторинг ефективності впровадження різних типів здоров’язберігаючих, здоров’ярозвиваючих та  здоров’язміцнюючих освітніх технологій.

2.     Здійснення самоаналізу діяльності Школи культури здоров’я.

3.     Укладання Колективного договору між адміністрацією закладу і профспілковим комітетом;

4.     Розробка і виконання заходів щодо охорони праці і техніки безпеки;

5.     Забезпечення відповідних матеріально-технічних і санітарно-побутових умов утримання приміщень школи;

6.     Надання матеріальної допомоги учасникам навчального процесу (згідно з існуючими нормативними документами);

7.     Забезпечення гарантій діяльності профспілкової організації;

8.     Організація діяльності колективу згідно з Типовими правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти;

9.     Організація безкоштовного  харчування та оздоровлення дітей пільгового контингенту;

10.                       Надання пільг дітям-сиротам, дітям-інвалідам, дітям із малозабезпечених сімей школи при реалізації позабюджетної діяльності заходу;

11.                       Залучення батьків, громадськості до співробітництва і реалізації програми соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

РОЗДІЛ VІ

Матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу. Фінансово-господарська діяльність

       Фінансово-господарська діяльність Школи культури здоров’я здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту", "Про бюджетну систему", "Про власність", "Про місцеве самоврядування в Україні" та чинних нормативно-правових актів. Діяльність щодо залучення додаткових коштів здійснюється на підставі Положення про надання платних послуг згідно відповідних нормативних документів.

       Планування фінансової діяльності відображається у єдиному кошторисі.

       Кошторис бюджетної діяльності складається стосовно діючого штатного розкладу, тарифікації, мережі, санітарно-технічного паспорту закладу, контрольних показників комунальних витрат та згідно з Державним бюджетом на кожен поточний рік.

Планування діяльності щодо залучення додаткових коштів.

Мета діяльності:

• отримання додаткових надходжень для підтримки діяльності закладу в умовах дефіциту бюджетного фінансування;
• максимальне збереження і перспективне розширення спектру освітянських послуг.
• Додатковими джерелами фінансового забезпечення можуть бути: добровільні внески державних і приватних підприємств, громадських організацій, благодійних фондів, фізичних осіб, кошти від господарської діяльності школи.

Заключні положення

1. Концепція Школи культури здоров’я Оленівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів прийнята педагогічною радою в серпні 2010 року
2. Концепція ґрунтується на гуманістичній, особистісно орієнтованій парадигмі освіти.
3. Термін реалізації концепції становить 10 років