Моделювання сільської школи, як соціально-культурної  інституції в сільській місцевості, потребує розробки цілісної системи розвивальної освіти відповідно до нині чинного законодавства та нормативно-правової бази. Концепція діяльності закладу спрямована на реалізацію Закону України "Про загальну середню освіту", складена із урахуванням ситуації оновлення політичних та економічних процесів у державі та сучасних завдань перебудови змісту національної освіти та виховання, і сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства.

Дана Концепція складена у відповідності до

·         Конституції України;  

·         Законів України:

•                   «Про освіту» (змінами та доповненнями до нього),

•                  «Про загальну середню освіту»,

•                  «Про дошкільну освіту»,

•                   «Про охорону дитинства»,

•                  «Про звернення громадян»,

·         нормативно-правових актів Президента України, Уряду й Верховної Ради України;

·          Конвенції ООН «Про права дитини»;

·         наказів і розпоряджень Міністерства освіти і науки України, районної державної адміністрації, відділу освіти;

·         обласної та районної Програми розвитку освіти Дніпропетровщини на період 1999 – 2012 роки

·         інших нормативно-правових актів в галузі освіти, а також  на основі Статуту  школи.

Організація навчально-виховного  процесу

Основними умовами організації навчально-виховного  процесу для успішної реалізації концепції є:

1.        Створення збагаченого освітнього середовища як сукупності умов, які сприятимуть:

• розвитку особистості дитини;
• зросту педагогічної майстерності учителя;
• виявленню нових підходів до реалізації процесу навчання, наукового насичення, інформаційного забезпечення;
• модернізації форм, методів і засобів навчально-виховного процесу;
• реалізації на практиці педагогіки співробітництва, педагогічної гармонії;
• створенню умов для творчої атмосфери, постійного самоаналізу діяльності.

2. Розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування інтелекту кожної дитини і глобально самосвідому освіченість нації, її фізичне і духовне здоров'я

Школа - це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність закладу повинна вибудовуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і родиною, грунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистості життєвого шляху.

Отже, вся діяльність закладу концептуально спрямована на реалізацію головної мети загальної середньої освіти - виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.

       Школа планує свою роботу самостійно відповідно до перспективного річного плану. У плані роботи відображаються найголовніші питання роботи, визначаються перспективи розвитку. План роботи погоджується радою закладу і затверджується педагогічною радою.

       Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, який складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання.

       Школа здіснює навчально-виховний процес за семестровою формою навчання, основними структурними елементами якої є семестрова структура навчального року.

       У школі першого ступеня навчання для учнів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, при наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу, створюються групи продовженого дня (бюджетні або за батьківські кошти).

       Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей з них здійснюється наказом директора навчального закладу на підставі зави батьків (осіб, які їх замінюють).

       Режим роботи груп продовженого дня визначається школою.

       Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів встановлюються школою в межах часу, що передбачений робочим навчальним планом.

       Навчальний рік поділяється на семестри.

       Тривалість уроків у навчальному закладі становить: у перших класах - 35 хвилин, у других-дванадцятих - 45 хвилин.

       Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, який складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою навчального закладу і затверджується директором.

       Тижневий режим роботи навчального закладу фіксується у розкладі навчальних занять.

       Зміст освіти грунтується на положеннях, визначених Концепцією загальної середньої освіти (Постанова колегії Міністерства освіти і науки України від 22.11.2001 р. №12/15-2) та типовими державними навчальними планами.

Дидактичний аспект

·                   Створення навчально-виховних об‘єднань та участь у створенні освітніх округів

·                   Навчання за індивідуальними програмами для кожного учня старших класів

·                   Обмін учителями-предметниками в межах району на певний період

·                   Обмін окремими учнями (класами) на певний період між школами району

·                   Дистанційне навчання

·                   Запрошення викладачів внз для викладання окремих спецкурсів

·                   Навчальна практика для учнів 8-11 кл. в УДХТУ та інших внз

·                   Участь у Всеукраїнських, міжнародних та Інтернет-конкурсах та олімпіадах

·                   Введення ставки психолога

·                   Впровадження семестрово-блочно-залікової системи навчання в старших класах

Завдання в рамках реалізації проекту «Комп’ютеризація школи – забезпечення інформаційного простору для вчителів та учнів»

• Забезпечити належні умови для проведення навчально-виховного процесу та розв′язання школою завдань, визначених цілями та змістом національної освіти;
• Створити технічні і методичні передумови для формування інформаційної культури учнів, навчальної діяльності учнів засобами новітніх технологій, наступності між ступенями освіти, єдності між теоретичними і практичними складовими змісту освіти, профільного навчання у старшій школі;
• Створене навчально-виховне середовище в кабінеті інформатики використовувати для навчання інформатики, інших навчальних дисциплін навчальної галузі «Технологія», об′єктами вивчення яких є складові інформаційно-комунікаційних технологій;
• Формувати в учнів сучасну інформаційну картину світу, уміння і навички використання інформаційних технологій;
• Домогтися відповідності навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики  Положенню про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів;
• Забезпечити доступ до мережі «Інтернет»;
• Готувати нову генерацію педагогічних кадрів через курси «Інтел», «Microsoft. Навчання для майбутнього», «Партнерство в навчанні»;
• Щомісяця випускати  шкільну малотиражну газету „Шкільні  вісті”

 Поповнення школи комп’ютерною технікою дасть можливість

  1) Розпочати систематичне оволодіння комп’ютером учнями, починаючи з першого класу.

  2) Використовувати персональний комп’ютер як засіб індивідуалізації навчання як джерело одержання нової інформації.

  3) Створити автоматизовану управлінську систему

4)      Презентувати власні проекти, публікації, розробки веб-сторінок

5) Брати участь в обласних, Всеукраїнськиї та міжнародних конкурсах, Інтернет-олімпіадах.

   Наявність лінгафонного кабінету дозволить впровадити вивчення трьох іноземних мов: англійської, французької, німецької. Це в свою чергу допоможе розширити знання найважливіших досягнень національної, європейської та світової спільноти, застосовувати   навички мовлення та норми відповідної мовної культури.

        Залучення агроформувань для реалізації спільних проектів сільськогосподарського та екологічного спрямування, розширення науково-дослідницької роботи в межах села, школи.       Діяльність учнів під час роботи над проектами складається з конкретних дій, операцій, що виконуються ними. Виконуючи ці дії, розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи їх важливість для себе або для суспільства, учні  тим самим розвивають  у собі компетентність у тій чи іншій сфері життя.

    Налагодження співпраці  з  вузами І-ІV рівнів акредитації, створення договорів про співпрацю.

Методичний аспект

     Незважаючи на нововведення  в  освітній структурі, вчитель на селі залишається ключовою фігурою.   Інноваційна компетентна особистість формується завдяки успішному вчителю, який

1)    впроваджує продуктивні технології навчання і виховання, які базуються на фундаментальних аспектах педагогіки і дидактики, пов’язані з мистецтвом розуміння і високою комунікативною культурою;

2)    моделює життєві компетентності особистості школяра

3)    створює умови для розвитку обдарованих дітей;

4)    володіє сучасними інформаційними технологіями, вільно рухається в інформаційному просторі;

5)    конструктивно-діяльнісний підхід до реалізації поставлених завдань;

    В майбутній школі  працюватимуть вчителі тільки з вищою педагогічною освітою та за фахом, бажано якомога більше залучити вчителів-чоловіків.

     Велике значення надаватиметься самоосвіті педагога  та інноваційним формам підвищення його професійної компетентності:

-     участь у дистанційних курсах;

-      пошукова та наукова робота при вузах;

-     публікації  у фахових газетах та журналах;

-     розширення кордонів обміну досвідом, співпраця з учителями шкіл району, області, близького і далекого  зарубіжжя;

-     створення власного іміджу кожного вчителя.

Виховний аспект

Цільові установки:

·       Виробляти  в учнів розумне ставлення до суспільства, родини, шкільного життя, до інших людей

·       Активізувати  роботу  з обдарованими дітьми

·       Розвивати  творчі здібності кожної дитини, навички  самостійного пізнання світу, самореалізацію особистості.

Особливу увагу  дана Концепція відводить учнівському самоврядуванню, яке розвиває в учнів організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи, є однією з головних умов розвитку самостійної особистості.

            Засвоєння дітьми в процесі виховання і навчання багатого досвіду, виробленого попередніми людськими поколіннями – необхідна умова розвитку їхніх здібностей, формування вищих форм свідомості та самосвідомості в майбутньому.

            Створення умов для становлення різнобічно і гармонійно розвиненої особистості, яка була б активною у громадських, особистих справах, та керівництво процесом цього становлення і розвитку – одне з провідних завдань виховного процесу в інноваційній сільській школі як  на сучасному етапі так і вмайбутньому.

            Актуальність даного питання зумовлена Концепцією громадянського виховання особистості.

            В умовах розвитку української державності пріоритетними напрямками виховної роботи є:

- формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу;

- визнання духовної єдності поколінь та спільної культурної спадщини;

- виховання почуття патріотизму, відданості Батьківщині;

- утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їхньої самореалізації;

- формування соціальної активності та професійної компетентності особистості на основі соціальних умінь: готовність до участі в процесах державотворення, здатність до спільного життя й співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність, здатність розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей; формування працелюбної особистості, її відповідальності за свої дії…

            Школа має виховати людину з новим мисленням, здатну до творчості, ініціативи, сміливості, з яскраво вираженою, активною громадянською позицією, з почуттям обов’язку й відповідальності перед суспільством. Виконати всі ці завдання неможливо без залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами різних видах діяльності, в яких формується особистість школяра.

            Актуальність проблеми полягає і в тому, що з’явилася необхідність у створенні ефективної системи самоврядування як самоврядування дітей, а не для дітей, яка навчить їх програмувати й прогнозувати особисту та колективну діяльність, її результати, самостійно розв’язувати життєво важливі питання.

            Головна мета виховної системи  школи  – надання обдарованим і здібним дітям оптимальних можливостей для отримання різнобічної освіти та високої культури, реалізація творчих здібностей і нахилів дітей в ім’я збагачення творчого, культурного та інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації, відродження й утвердження національної культури, духовної єдності громадян України.

            Функціонування навчального закладу ґрунтується на принципах сімейної моралі. Наша школа – це турбота про дітей, толерантність, взаємоповага, підтримка, праця, любов, це впровадження надбань української етнопедагогіки, стосунків, які будуються на довірі, відкритості, відсутності страху.

            Значне місце відведено вивченню рідної мови, національних традицій, етики, загальнолюдських цінностей, історії та культури України.

Функції самоврядування в школі

-           Організаторська, виховна, контролююча і стимулююча;

 -       Забезпечення порядку в школі, організації чергування в школі, в класах;

-         Організація дозвілля на перервах;

-         Проведення загальношкільних колективних творчих справ;

-         Організація самоврядування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;

-           Організація роботи з благоустрою території школи;

-           Керівництво роботою гуртків художньої самодіяльності;

-            Підготовка та проведення колективних творчих справ, конкурсів, змагань;

-             Підбиття підсумків роботи, звіти органів учнівського самоврядування;

-     Проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів;

-             Участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік;

-        Участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядають питання життєдіяльності учнівських колективів.

        Вся виховна робота школи майбутнього підкорена створенню умов для самореалізації особистості учня у різних видах діяльності. Розвиток творчих навичок дитини стимулюється за рахунок включення індивіда у пошук самостійних рішень щодо власного самовизначення, пробудження  активності в розбудові власного життя.  А тому створення виховної системи школи майбутнього  основане на створенні досконалої системи самоврядування. Педагогічний колектив школи вважає головним у своїй практиці роботи спільну діяльність учнів і педагогів, коли вчитель, класний керівник виступає порадником і координатором у плануванні, вихованні і діяльності учнівського колективу, але основна ініціатива належить школярам. 

 Основні напрямки та перспективи виховної роботи

Пріоритетними напрямками у виховній роботі школи є:

• забезпечення виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної і національно свідомої людини;
• забезпечення умов індивідуального розвитку особистості учнів;
• стимулювання їх творчої активності.

       Формування соціальної активності та відповідальності особистості буде здійснюватися через структуру шкільного самоврядування.

       Шкільний колектив прагне до діалогічних, комунікативних типів спілкування у системі "учень - учитель".

 Модель випускника школи

Концепція загальної середньої освіти визначає такі головні завдання школи у формуванні громадянина України:

1. Створення умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

2. Забезпечення науково-теоретичної, гуманітарної, загальнокультурної підготовки обдарованих і здібних дітей;

3. Створення сприятливих умов для самовираження особистості учнів у різних видах діяльності, їх повноцінного морального, психічного, фізичного розвитку;

4. Різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

5. Збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців;

6. Виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

7. Формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання впродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих зань;

8. Становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

9. Виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

10. Виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури із розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.