ХХІ століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни, інтеграції і глобалізації соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі. Перспективи розвитку української держави вимагають глибокого оновлення системи освіти.

       Входження України у світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідність з нормами світового товариства.

       Освіта ХХІ століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити і опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язування проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.   

 Головна тенденція світового простору – перехід до якісної освіти – потребує нових орієнтирів розвитку національної освіти, а саме:

• розуміння освіти як цінної системи;
• формування нового мислення (відкритості, креативності, гнучкості, рефлективності тощо);
• гуманізації освіти (змісту, форм, методів, взаємин тощо)

   Дана Концепція виділяє наступні групи цивілізаційних викликів XXI століття, які детермінують потребу в переосмисленні значущості життєвої компетентності особистості в суспільному житті, освіті, економіці, політиці, культурі, соціальних відносинах:

1. Духовні виклики - проблема духовності, моралі й моральності особистості стоїть сьогодні як ніколи гостро. Без перебільшення можна стверджувати, що у добу атомної енергетики, ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї, можливості передачі будь-якої інформації через мережу Інтернет, доля людства, його майбутнє залежить від порядності, доброти та відповідальності кожної окремої людини.

2. Інформаційні виклики - виражаються у зростанні обсягу інформації, яку людині необхідно осмислити для успішної життєдіяльності, ускладненні опрацювання інформації, необхідної для прийняття важливих життєвих виборів.

3. Екологічні виклики - людські потреби зростають в геометричній прогресії, природні ресурси, необхідні для їх задоволення, - в арифметичній і вичерпуються. Людство повинно змінити своє ставлення до природи, інакше воно не виживе.

4. Етнокультурні виклики - позитивний розвиток людства можливий лише за умови діалогу культур, за наявності розвиненої етнокультурної компетенції представників різних етносів, релігій, культур. Глобалізація наближує різні етноси та культури; уникнути зіткнення допоможуть лише толерантність, плюралізм, компетентне ставлення до власної та інших культур.

5. Соціальні виклики - як і раніше, світ поділяється на багатих і бідних, успішних та невдах тощо. Можливим шляхом здійснення соціальної справедливості для окремої людини є соціальна мобільність. Але людина відповідальна за своє просування соціальними щаблями. На ній лежить моральна та соціальна відповідальність за її активність у здобутті привабливіших соціальних статусів. Фактично, для багатьох життєво некомпетентних людей соціальна мобільність стає недосяжною спокусою, а даремні намагання скористатися нею - зайвими життєвими проблемами.

6. Освітні виклики XXI століття є добою неперервної освіти, а точніше самоосвіти. Успішною буде життєдіяльність лише тієї особистості, яка буде вчитися та самовдосконалюватися все своє свідоме життя. Щасливою зможе бути та людина, яка знаходитиме в цьому втіху.

Освіта та самоосвіта в сучасній школі а тим більше в школі майбутнього повинні мати прогностичний, випереджальний характер. Лише так суспільство та особистість зможуть управляти змінами та успішно ініціювати необхідні їм новації. А для того, щоб особистість змогла реалізувати та примножити культурний досвід, отриманий у процесі навчання, школа майбутнього повинна сприяти самореалізації особистості, подальшому самостійному розвитку її життєвої компетентності.

Виклики XXI століття зумовлюють вимоги до життєвої компетентності особистості. Сучасна людина повинна бути здатною:

•    швидко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях;

•    критично мислити;

•    використовувати  набуті  знання  і  вміння  в  навколишній дійсності;

•     бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

•     бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

•     вміти  запобігати  та  виходити  з  будь-яких  конфліктних ситуацій;

·         цілеспрямовано   використовувати  свій   потенціал  як  для самореалізації у професійному і особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

•    уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

·         бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності;

•    бути здатним до вибору альтернатив, що пропонує сучасне життя;

•   вміти планувати стратегію власною життя, орієнтуватися у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє життєве кредо і свій стиль життя.

Ми вважаємо, що проблема розвитку життєвої компетентності особистості є основною проблемою освіти XXI століття. Вироблення дієвих механізмів, методів сприяння розвитку компетентності особистості педагогічними засобами — "це один з ключів до розв'язання проблеми виживання людства, подолання ряду негативних процесів, які ставлять його на межу існування.

 Концепція розвитку школи,  як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа, який  визначає  організаційні, науково-методичні, кадрові та матеріально-технічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.

Ця концепція розвитку школи на 6 років як сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів, що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу, - визначає основні положення щодо організації навчального процесу у період реформування освіти та інтеграції у світовий простір.

 

Основні  положення  Концепції

 

Моделювання сільської школи, як соціально-культурної  інституції в сільській місцевості, потребує розробки цілісної системи розвивальної освіти відповідно до нині чинного законодавства та нормативно-правової бази. Концепція діяльності закладу спрямована на реалізацію Закону України "Про загальну середню освіту", складена із урахуванням ситуації оновлення політичних та економічних процесів у державі та сучасних завдань перебудови змісту національної освіти та виховання, і сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства.

Дана Концепція складена у відповідності до

·         Конституції України;  

·         Законів України:

•                   «Про освіту» (змінами та доповненнями до нього),

•                  «Про загальну середню освіту»,

•                  «Про дошкільну освіту»,

•                   «Про охорону дитинства»,

•                  «Про звернення громадян»,

·         нормативно-правових актів Президента України, Уряду й Верховної Ради України;

·          Конвенції ООН «Про права дитини»;

·         наказів і розпоряджень Міністерства освіти і науки України, районної державної адміністрації, відділу освіти;

·         обласної та районної Програми розвитку освіти Дніпропетровщини на період 1999 – 2012 роки

·         інших нормативно-правових актів в галузі освіти, а також  на основі Статуту  школи.

     

В основі Концепції:

• орієнтація на загальнолюдські цінності та соціально-економічні особливості регіону;
• спрямованість на гуманізацію освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб;
• забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища;
• гуманітаризація освіти, яка покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особливості і планетарне мислення;
• нероздільність навчання і виховання, що полягає у їх органічному поєднанні, підпорядкування змісту навчання і виховання, формуванні цілісної та розвиненої особистості.

Стратегічні напрямки розвитку школи

1.      Модернізація освіти

2.      Рівний доступ молоді до якісної освіти. Профілізація навчання в старшій школі

3.      Застосування нових форм і методів управління

4.      Державно-громадське  управління школою як важлива умова функціонування сільської школи та створення її  позитивного іміджу. Перехід на державно-громадські засади функціонування.

5.      Робота з підвищення педагогічного, психологічного,   методичного  та  фахового  рівня педагогічних  працівників

6.      Створення особистісно-орієнтованого освітнього простору. Запровадження гнучких моделей організації навчально-виховного процесу

7.      Становлення і розвиток творчої, гуманістично спрямованої і фізично- досконалої особистості, здатної до соціалізації і неперервного самовдосконалення.      

8.      Організація експериментальної  та науково-дослідницької діяльності в школі

9.       Забезпечення інформаційного простору для вчителів та учнів засобами новітніх  інформаційних технологій та  широкої комп’ютеризації школи

10.   Профілізація сільської школи в умовах  формування  інноваційної особистості

11.   Формування інноваційної особистості через впровадження сучасних технологій   навчання та виховання

12.  Формування соціальної компетентності та  почуття патріотизму в учнівської молоді через  музейну педагогіку та різні форми шкільного туризму та краєзнавства

13.  Формування здоров′язберігаючої компетентності як соціально-педагогічної умови становлення особистості. Зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров’я молоді, запровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій

14.  Сучасне матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу

 

Місія школи  - «НАВЧИТИ УЧИТИСЬ   І  ЖИТИ»

 

Місія сільської школи визначалася на різних історичних етапах розвитку школи  соціально-економічними, природними, культурними умовами тощо. Майбутнє світу - в проектно-випереджальному навчанні; а місія школи полягає в тому, щоб змінити життя учнів, бути конкурентноспроможними, навчити їх вчитись протягом всього життя  і допомогти виховати громадян, які зможуть жити і продуктивно працювати в нових умовах (соціальних, техногенних, екологічних тощо). Тож виходячи з вищесказаних положень, визначено місію школи майбутнього: «Навчити  вчитись і жити» та сформовано основні філософські положення обгрунтування даної місії.

 

Філософія школи

 

• Кожен учень є унікальною особистістю, яка має свої таланти. Завдання школи – знайти їх  і розвинути.
• Створення оптимальної моделі сучасної  сільської школи, яка  має відтворити стратегію розвитку цілісної системи освіти і буде відповідати не тільки потребам сучасної школи, але й випереджувати їх.
• Учителю! Шукай у дитині людину. Не загаси свічку в душі, не сплюндруй творіння природи. Прислухайся до слів Сократа: «У дитини є сонце. Тільки не треба його гасити».
• Дотримання вчителями у педагогічній практиці вислову Конфуція: «Те, що чую, я забуваю, те, що я бачу, я пам'ятаю, те, що я роблю, я розумію»
• Усвідомлення всіма суб'єктами навчально-виховного процесу стратегічного значення питання розвитку освіти в Україні.
• Переконання учнів, що освіта – головний капітал людини ХХІ століття в інформаційному суспільстві і головна умова для її самовизначення, саморозвитку, самореалізації.
• Дотримання учителями думки Плутарха: «Розум - це не посудина, яку треба наповнити, а вогонь, який належить запалити».
• Спростування  загальновідомої тези доктора Вілларда Даггета, директора Міжнародного лідерства та освіти: «Світ, у якому житимуть наші діти, змінюється у чотири рази швидше, ніж наші школи».
• Створення позитивного іміджу сільської школи, яка повинна стати: місцем  радості та розвитку для дітей, місцем спокою та впевненості   для батьків, місцем творчості для вчителів.
• Педагогічний колектив школи повинен бути позитивним прикладом для учнів та розвивати у них риси лідерства – незалежність думок, повагу до інших, милосердя та толерантність.

 

Стратегічні завдання

• 1. Формувати у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
  2. Організувати соціально-педагогічну і соціокультурну роботу в сільському соціумі з метою оздоровлення і перетворення місця існування дитини, подолання негативного впливу асоціальних явищ в дорослому середовищі;
  3. Вести соціальну роботу з дітьми і їх сім'ями, забезпечуючи захист прав дітей, своєчасну соціально-педагогічну допомогу дітям дезадаптованим, з ослабленим здоров'ям, з малозабезпечених і соціально неблагополучних сімей;
  4. Підтримувати дитячі і молодіжні об'єднання і інші співтовариства, які сприяють особистому і соціальному становленню і розвитку учнівської сільської молоді;
  5. Надавати  можливості  батькам бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти їхніх дітей та участі в житті школи.
  6. Сформувати організаційнофункціональну систему інтелектуальної творчої діяльності вчителів та учнів в умовах профільного навчання.
  7. Створити відповідне дидактичне середовище для реалізації ідеї профільного навчання у старшій школі.
  8. Оновити навчально-виховний процес, педагогічні технології на основі провідних ідей педагогіки.
  9. Створити умови для формування пізнавальних інтересів, суспільно-значущих мотивів діяльності у виборі професії.
  10. Забезпечити психологізацію та соціологізацію навчально-виховного процесу.
  11. Спрямувати зміст виховної роботи на формування особистісних рис громадянина України, який є носієм духовної культури народу, його національної ментальності.
  12. Створити умови для формування людини економічно вільної, підприємливої, з незалежно розвинутим почуттям моральної та правової відповідальності, із сформованою екологічною орієнтацією.
  13. Створити цілісну систему в рамках освітнього округу, яка  передбачала б узгодження програм спецкурсів і факультативів із відповідними кафедрами ВНЗ, з якими заключені договори про співпрацю. Залучити викладачів ВНЗ до викладання профільних предметів у школі, організовувати  проведення занять учнів на кафедрах та в лабораторіях базових ВНЗ та науково-дослідницьку роботу учнів під час літньої навчально-виробничої практики.
  14. Створити умови для розвитку здорової особистості, що ивявляє відповідальність за збереження власного здоров'я.

 

Мета, завдання і принципи діяльності школи

 

       Школа бачить своєю головною метою забезпечення умов для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства, який визначає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.

 

 

 

Основними завданнями школи є:

• задоволення потреб громадян у наданні загальної середньої освіти в обсязі понад державний мінімум у форматі загальноосвітнього навчального закладу з поглибленим вивченням окремих предметів, профільних класів;
• оновлення змісту освіти, розробка та апробація нових форм, методів, технологій навчання та виховання;
• здійснення фундаментальної загальноосвітньої підготовки в поєднанні з поглибленим вивченням спеціальних дисциплін;
• різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
• збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців;
• виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
• формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання впродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• виховання школяра як людини моральної, відповідальної, культурної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.
• Згідно з Концепцією загальної середньої освіти діяльність школи базується на принципах єдності і варіативності, демократичності і гуманізму. Діяльність закладу грунтується на засадах органічного поєднання національного і загальнолюдського.

       Пріоритетними принципами діяльності керівництва закладу в умовах реформування освіти є:

• демократизація (у принципах управління - співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийняті управлінських рішень; скорочення дій розпорядчих документів; розвиток неурядових, суспільних освітянських спілок, об'єднань);
• гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу, створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб'єктів навчально-виховного процесу, утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві, діяльність за принципом - учитель не просить, а пропонує, створення умов не лише для реалізації цілей освітньої організації, але й для професійного росту працівника, його самовираження, особистісного вдосконалення);
• особистісно-зорієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самоактуалізації, створення умов для досягнення особистісного зросту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньоособистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини є індивідуальними, неповторними, самобутніми);
• модернізація (інтенсивне використання в розвитку теорії та практики управління соціально-педагогічними системами інформаційно-комунікативних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет; модернізація структур управління, функцій і методів управлінської діяльності, перехід до нових управлінських технологій);
• диференціація і мобільність (створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність керівника про розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору і адекватна реакція на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів);
• забезпечення практичної спрямованості освіти (вирішення питання якості і доступності освіти; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, вміння займатися одночасно кількома справами, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення);
• варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення та розширення практичної спрямованості навчальних програм, диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу);
• перспективність (забезпечення випередження у змісті навчання відповідно до сучасних потреб суспільної практики).
• Принцип поєднання національного та загального у вихованні полягає у оволодінні учнями основ національної і світової культури, що є основою формування загальнолюдських цінностей.
• Принцип поєднання соціального (колективного) та індивідуального. Це виховання спрямоване на формування самостійної, самодостатньої особистості, яка вміє відчувати і поважати потреби оточуючих і позитивно впливати на розвиток та реалізацію інших людей. В основі реалізації цього принципу в школі є співпраця педагогів, батьків та оточення.
• Принцип колегіальності управління. Суть його полягає в тому, що всі рішення з педагогічних та господарчих питань приймаються колегіально.

Заклад освіти має для цього відповідні умови:

• загальні наукові, навчальні, методичні наробки;
• досвід роботи педколективу в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;
• високий фаховий, моральний та культурний потенціал педагогів;
• творчу атмосферу в колективі;
• достатньо високий рейтинг у районі, у мікрорайоні школи;
• достатню сучасну матеріально-технічну базу, що дозволяє школі йти шляхом трансформації освіти.

  Дана Концепція  створить умови  для виявлення соціально-педагогічних умов оптимізації управлінських процесів в школі з метою забезпечення рівного доступу дитини до якісної освіти.

     Змодельована навчально-виховна система  в рамках Концепції дозволить;

1)      практично впроваджувати технології продуктивного навчання;

2)      координувати зусилля школи і громадськості щодо розвитку інноваційної особистості;

3)      здійснювати системний моніторинг якості освіти;

4)      демонструвати позитивні здобутки та впроваджувати їх у навчально-освітній процес району та області

  Результатом роботи школи  майбутнього  є сформована особистість, що здатна аналізувати  зміни в суспільстві, визначаючи в них власне місце, розвивати набуті навички і знання для продуктивної сили та конкурентної світової економіки, створюючи суспільство, де всі є учасниками суспільного життя.

 

  Очікувані результати:

·         Школа повинна мати сформований та стійкий позитивний імідж та досить високий громадський рейтинг як в селі Оленівка так і в Магдалинівському районі,  постійну підтримку прямого та зворотного зв’язку зі споживачами освітніх послуг в нашій місцевості,  швидко реагувати на зміни їх запитів, та завдяки реалізації даної моделі школи майбутнього  стати привабливою для різних груп соціуму. 

·         Школа повинна мати  високу довіру учнів, батьків, громадськості до школи та до всього, що відбувається в її стінах, в тому числі  і до інноваційних процесів,з іншого боку, постійну підтримку  батьків, розширення їхніх повноважень у навчально-виховному процесі через  традиційні та нові форми роботи

·         підвищення стандартів викладання та навчання;

·         поліпшення показників здоров'я дітей і дорослих, стійка спрямованість на здоровий спосіб життя; формування життєвих звичок, що сприяють збереженню фізичного здоров’я;

·         професійне самовизначення школярів;

·         зменшення числа і подолання правопорушень серед дітей і підлітків;

·         підвищення рівня психолого-педагогічної освіченості населення села;

·         стабільне поліпшення духовної сфери дорослих і дітей;

·         позитивні зміни в естетиці побуту, співпраці установ, підприємств і організацій села, стосунків, праці жителів села.

    

 

 

Створення  ефективної  системи  управління

 

     В умовах державно-громадського управління педколективом Оленівської ЗОШ створено оптимальну модель школи майбутнього, яка має відтворити  стратегію розвитку цілісної системи освіти 12-річної сільської школи і буде відповідати не тільки  потребам сучасної школи, але й випереджувати їх.

      Значну роль при цьому педколектив Оленівської ЗОШ відводить удосконаленню  системи  управління сільською школою, і в першу чергу,  стратегічному  управлінню — процесу, за допомогою якого  здійснюється довгострокове керування інноваційними процесами в сучасній школі.  Колегіально  визначені специфічні цілі діяльності школи (в умовах сільського  регіону), розроблено стратегії для досягнення цих цілей, враховуючи всі найсуттєвіші зовнішні та внутрішні умови, що постійно розвиваються, трансформуються  і змінюються.

      Стратегічне державно-громадське управління школою, на наш погляд, є важливою умовою функціонування сільської школи та створення її позитивного іміджу, а також  орієнтує всі суб’єкти освітнього простору на спільний пошук відповідей на наступні питання:

·         Що чекає школу в майбутньому і як його передбачити?

·         Яку школу хочуть бачити всі, хто в ній працює та навчається?

·         Які результати роботи школи на сучасному етапі  є важливими для неї в майбутньому?

·         Як визначити подальші шляхи розвитку сільської школи в умовах сучасної  невтішної   соціально-демографічної ситуації на селі?

·         Чи збережеться мережа сільських шкіл? А якщо так, то які з них матимуть право на існування?

·         Як забезпечити психологічний комфорт учасникам педагогічного процесу школи майбутнього?

·         Що повинно змінитися в організації навчально-виховного процесу для досягнення цієї мети?

·         Якою повинна бути система оцінювання знань учнів в школі майбутнього? Чи не потрібно відмовитися від оцінки в балах та використовувати інші методи впливу на особистість?

·         Що потрібно для того, щоб в школу прийшли працювати талановиті молоді вчителі, в першу чергу, чоловіки?

·         Як створити позитивний імідж школи та професії педагога в суспільстві?

     Даючи відповіді на ці та інші запитання в Оленівській ЗОШ І-ІІІ ст. з метою стратегічного управління сучасною школою розроблено модель Школи життєтворчості, на реалізацію якої відкориговано Концептуальну програму стратегічного розвитку школи «12 кроків назустріч дітям» на період 2007-2012 рр., метою якої є формування інноваційної особистості, здатної  вчитися щодня і впродовж усього життя, а  відтак – гідно  відповідати  на виклики  часу,  передбачає реалізацію 12 педагогічних проектів, якими охоплено всі сфери навчально-виховного процесу, а саме:

1. «Творчий учитель – творчий учень»

 2. «Становлення і розвиток виховної системи»

 3. «Профільне навчання»

 4. «Школа сприяння здоров’ю»

 5. «Інформаційно-бібліотечний центр»

 6. «Початкова освіта»

 7. «Школа – мій дім»

 8. «Школа-сад безперервного цвітіння»

 9. «Комп’ютеризація школи – забезпечення інформаційного простору для вчителів та учнів»

 10. «Туризм і краєзнавство в школі – важлива умова формування соціальної компетентності учнів»

 11. «Шкільний музей ІІІ тисячоліття»

 12. «Шкільний літній університет»

       Всі проекти передбачають впровадження сучасних технологій навчання, залучення всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, а також громадськість села до їх реалізації.

 

Структура школи. Управління

 

       Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким до 1 вересня, як правило, виповнилося 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

       Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетними у початкових класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції.

       Для дітей з особливими потребами за бажанням батьків організується система корекційних та розвиваючих занять. За сприятливих умов можуть працювати групи продовженого дня як для великої, так і обмеженої групи дітей з програмою розвиваючих занять.

       Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання.

       Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. Старша школа функціонує як профільна, з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю. Поглиблена підготовка учнів досягається в результаті вивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, а також участю у роботі клубів, гуртків, творчих об'єднань, товариствах, у проведенні пошукової та навчально дослідної роботи. Це створює значно кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей.

 

Структура школи складається із декількох підструктур:

• управлінська діяльність;
• інформаційно-організаційна діяльність;
• навчальна діяльність;
• науково-методична діяльність;
• виховна діяльність;
• учнівська діяльність;
• медико-психологічна діяльність.

 

 

Організація навчально-виховного  процесу

 

Основними умовами організації навчально-виховного  процесу для успішної реалізації концепції є:

1.        Створення збагаченого освітнього середовища як сукупності умов, які сприятимуть:

• розвитку особистості дитини;
• зросту педагогічної майстерності учителя;
• виявленню нових підходів до реалізації процесу навчання, наукового насичення, інформаційного забезпечення;
• модернізації форм, методів і засобів навчально-виховного процесу;
• реалізації на практиці педагогіки співробітництва, педагогічної гармонії;
• створенню умов для творчої атмосфери, постійного самоаналізу діяльності.

2. Розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування інтелекту кожної дитини і глобально самосвідому освіченість нації, її фізичне і духовне здоров'я

Школа - це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність закладу повинна вибудовуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і родиною, грунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистості життєвого шляху.

Отже, вся діяльність закладу концептуально спрямована на реалізацію головної мети загальної середньої освіти - виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.

 

       Школа планує свою роботу самостійно відповідно до перспективного річного плану. У плані роботи відображаються найголовніші питання роботи, визначаються перспективи розвитку. План роботи погоджується радою закладу і затверджується педагогічною радою.

       Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, який складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання.

       Школа здіснює навчально-виховний процес за семестровою формою навчання, основними структурними елементами якої є семестрова структура навчального року.

       У школі першого ступеня навчання для учнів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, при наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу, створюються групи продовженого дня (бюджетні або за батьківські кошти).

       Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей з них здійснюється наказом директора навчального закладу на підставі зави батьків (осіб, які їх замінюють).

       Режим роботи груп продовженого дня визначається школою.

       Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів встановлюються школою в межах часу, що передбачений робочим навчальним планом.

       Навчальний рік поділяється на семестри.

       Тривалість уроків у навчальному закладі становить: у перших класах - 35 хвилин, у других-дванадцятих - 45 хвилин.

       Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, який складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою навчального закладу і затверджується директором.

       Тижневий режим роботи навчального закладу фіксується у розкладі навчальних занять.

       Зміст освіти грунтується на положеннях, визначених Концепцією загальної середньої освіти (Постанова колегії Міністерства освіти і науки України від 22.11.2001 р. №12/15-2) та типовими державними навчальними планами.

 

Дидактичний аспект

·                   Створення навчально-виховних об‘єднань та участь у створенні освітніх округів

·                   Навчання за індивідуальними програмами для кожного учня старших класів

·                   Обмін учителями-предметниками в межах району на певний період

·                   Обмін окремими учнями (класами) на певний період між школами району

·                   Дистанційне навчання

·                   Запрошення викладачів внз для викладання окремих спецкурсів

·                   Навчальна практика для учнів 8-11 кл. в УДХТУ та інших внз

·                   Участь у Всеукраїнських, міжнародних та Інтернет-конкурсах та олімпіадах

·                   Введення ставки психолога

·                   Впровадження семестрово-блочно-залікової системи навчання в старших класах

 

Завдання в рамках реалізації проекту «Комп’ютеризація школи – забезпечення інформаційного простору для вчителів та учнів»

• Забезпечити належні умови для проведення навчально-виховного процесу та розв′язання школою завдань, визначених цілями та змістом національної освіти;
• Створити технічні і методичні передумови для формування інформаційної культури учнів, навчальної діяльності учнів засобами новітніх технологій, наступності між ступенями освіти, єдності між теоретичними і практичними складовими змісту освіти, профільного навчання у старшій школі;
• Створене навчально-виховне середовище в кабінеті інформатики використовувати для навчання інформатики, інших навчальних дисциплін навчальної галузі «Технологія», об′єктами вивчення яких є складові інформаційно-комунікаційних технологій;
• Формувати в учнів сучасну інформаційну картину світу, уміння і навички використання інформаційних технологій;
• Домогтися відповідності навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики  Положенню про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів;
• Забезпечити доступ до мережі «Інтернет»;
• Готувати нову генерацію педагогічних кадрів через курси «Інтел», «Microsoft. Навчання для майбутнього», «Партнерство в навчанні»;
• Щомісяця випускати  шкільну малотиражну газету „Шкільні  вісті”

 

 Поповнення школи комп’ютерною технікою дасть можливість

  1) Розпочати систематичне оволодіння комп’ютером учнями, починаючи з першого класу.

  2) Використовувати персональний комп’ютер як засіб індивідуалізації навчання як джерело одержання нової інформації.

  3) Створити автоматизовану управлінську систему

4)      Презентувати власні проекти, публікації, розробки веб-сторінок

5) Брати участь в обласних, Всеукраїнськиї та міжнародних конкурсах, Інтернет-олімпіадах.

   Наявність лінгафонного кабінету дозволить впровадити вивчення трьох іноземних мов: англійської, французької, німецької. Це в свою чергу допоможе розширити знання найважливіших досягнень національної, європейської та світової спільноти, застосовувати   навички мовлення та норми відповідної мовної культури.

        Залучення агроформувань для реалізації спільних проектів сільськогосподарського та екологічного спрямування, розширення науково-дослідницької роботи в межах села, школи.       Діяльність учнів під час роботи над проектами складається з конкретних дій, операцій, що виконуються ними. Виконуючи ці дії, розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи їх важливість для себе або для суспільства, учні  тим самим розвивають  у собі компетентність у тій чи іншій сфері життя.

    Налагодження співпраці  з  вузами І-ІV рівнів акредитації, створення договорів про співпрацю.

Методичний аспект

     Незважаючи на нововведення  в  освітній структурі, вчитель на селі залишається ключовою фігурою.   Інноваційна компетентна особистість формується завдяки успішному вчителю, який

1)    впроваджує продуктивні технології навчання і виховання, які базуються на фундаментальних аспектах педагогіки і дидактики, пов’язані з мистецтвом розуміння і високою комунікативною культурою;

2)    моделює життєві компетентності особистості школяра

3)    створює умови для розвитку обдарованих дітей;

4)    володіє сучасними інформаційними технологіями, вільно рухається в інформаційному просторі;

5)    конструктивно-діяльнісний підхід до реалізації поставлених завдань;

    В майбутній школі  працюватимуть вчителі тільки з вищою педагогічною освітою та за фахом, бажано якомога більше залучити вчителів-чоловіків.

     Велике значення надаватиметься самоосвіті педагога  та інноваційним формам підвищення його професійної компетентності:

-     участь у дистанційних курсах;

-      пошукова та наукова робота при вузах;

-     публікації  у фахових газетах та журналах;

-     розширення кордонів обміну досвідом, співпраця з учителями шкіл району, області, близького і далекого  зарубіжжя;

-     створення власного іміджу кожного вчителя.

 

Виховний аспект

Цільові установки:

·       Виробляти  в учнів розумне ставлення до суспільства, родини, шкільного життя, до інших людей

·       Активізувати  роботу  з обдарованими дітьми

·       Розвивати  творчі здібності кожної дитини, навички  самостійного пізнання світу, самореалізацію особистості.

Особливу увагу  дана Концепція відводить учнівському самоврядуванню, яке розвиває в учнів організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи, є однією з головних умов розвитку самостійної особистості.

            Засвоєння дітьми в процесі виховання і навчання багатого досвіду, виробленого попередніми людськими поколіннями – необхідна умова розвитку їхніх здібностей, формування вищих форм свідомості та самосвідомості в майбутньому.

            Створення умов для становлення різнобічно і гармонійно розвиненої особистості, яка була б активною у громадських, особистих справах, та керівництво процесом цього становлення і розвитку – одне з провідних завдань виховного процесу в інноваційній сільській школі як  на сучасному етапі так і вмайбутньому.

            Актуальність даного питання зумовлена Концепцією громадянського виховання особистості.

            В умовах розвитку української державності пріоритетними напрямками виховної роботи є:

- формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу;

- визнання духовної єдності поколінь та спільної культурної спадщини;

- виховання почуття патріотизму, відданості Батьківщині;

- утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їхньої самореалізації;

- формування соціальної активності та професійної компетентності особистості на основі соціальних умінь: готовність до участі в процесах державотворення, здатність до спільного життя й співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність, здатність розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей; формування працелюбної особистості, її відповідальності за свої дії…

            Школа має виховати людину з новим мисленням, здатну до творчості, ініціативи, сміливості, з яскраво вираженою, активною громадянською позицією, з почуттям обов’язку й відповідальності перед суспільством. Виконати всі ці завдання неможливо без залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами різних видах діяльності, в яких формується особистість школяра.

            Актуальність проблеми полягає і в тому, що з’явилася необхідність у створенні ефективної системи самоврядування як самоврядування дітей, а не для дітей, яка навчить їх програмувати й прогнозувати особисту та колективну діяльність, її результати, самостійно розв’язувати життєво важливі питання.

            Головна мета виховної системи  школи  – надання обдарованим і здібним дітям оптимальних можливостей для отримання різнобічної освіти та високої культури, реалізація творчих здібностей і нахилів дітей в ім’я збагачення творчого, культурного та інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації, відродження й утвердження національної культури, духовної єдності громадян України.

            Функціонування навчального закладу ґрунтується на принципах сімейної моралі. Наша школа – це турбота про дітей, толерантність, взаємоповага, підтримка, праця, любов, це впровадження надбань української етнопедагогіки, стосунків, які будуються на довірі, відкритості, відсутності страху.

            Значне місце відведено вивченню рідної мови, національних традицій, етики, загальнолюдських цінностей, історії та культури України.

Функції самоврядування в школі

-           Організаторська, виховна, контролююча і стимулююча;

 -       Забезпечення порядку в школі, організації чергування в школі, в класах;

-         Організація дозвілля на перервах;

-         Проведення загальношкільних колективних творчих справ;

-         Організація самоврядування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;

-           Організація роботи з благоустрою території школи;

-           Керівництво роботою гуртків художньої самодіяльності;

-            Підготовка та проведення колективних творчих справ, конкурсів, змагань;

-             Підбиття підсумків роботи, звіти органів учнівського самоврядування;

-     Проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів;

-             Участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік;

-        Участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядають питання життєдіяльності учнівських колективів.

        Вся виховна робота школи майбутнього підкорена створенню умов для самореалізації особистості учня у різних видах діяльності. Розвиток творчих навичок дитини стимулюється за рахунок включення індивіда у пошук самостійних рішень щодо власного самовизначення, пробудження  активності в розбудові власного життя.  А тому створення виховної системи школи майбутнього  основане на створенні досконалої системи самоврядування. Педагогічний колектив школи вважає головним у своїй практиці роботи спільну діяльність учнів і педагогів, коли вчитель, класний керівник виступає порадником і координатором у плануванні, вихованні і діяльності учнівського колективу, але основна ініціатива належить школярам. 

 

 Основні напрямки та перспективи виховної роботи

Пріоритетними напрямками у виховній роботі школи є:

• забезпечення виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної і національно свідомої людини;
• забезпечення умов індивідуального розвитку особистості учнів;
• стимулювання їх творчої активності.

       Формування соціальної активності та відповідальності особистості буде здійснюватися через структуру шкільного самоврядування.

       Шкільний колектив прагне до діалогічних, комунікативних типів спілкування у системі "учень - учитель".

 

 Модель випускника школи

Концепція загальної середньої освіти визначає такі головні завдання школи у формуванні громадянина України:

1. Створення умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

2. Забезпечення науково-теоретичної, гуманітарної, загальнокультурної підготовки обдарованих і здібних дітей;

3. Створення сприятливих умов для самовираження особистості учнів у різних видах діяльності, їх повноцінного морального, психічного, фізичного розвитку;

4. Різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

5. Збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців;

6. Виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

7. Формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання впродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих зань;

8. Становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

9. Виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

10. Виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури із розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.

 

 

 

 

 

 

 

Організація роботи з педагогічними кадрами

 

    Кадрове забезпечення передбачає:     -    комплексне   вивчення   потреб   в   педагогічних   кадрах навчального закладу;    - підготовка  та підтримка випускників школи у їх виборі щодо педагогічних спеціальностей;    -  чітке дотримання графіку курсової перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, атестації вчителів;    -   розробка шкільної програми «Кадри»;    - підготовка педагогічних кадрів для створення експериментального майданчика на базі школи;    -  всебічна підтримка   нормативно-правової   бази,   яка   забезпечить підвищення статусу та соціальної захищеності педагога в сільській місцевості;   - залучення вчителів до експериментальної та інноваційної діяльності та їх стимулювання;     -  видання щорічного  шкільного науково-методичного альманаху з  проблем модернізації сільської освіти.

 

РОЗДІЛ V

 

.Соціальний захист, адаптація, збереження та зміцнення здоров'я учнів і працівників

 

Завдання на кожен рік:

• комплесне вивчення проблем соціального захисту учасників навчально-виховного процесу для створення належних умов праці, побуту, відпочинку, медичного обслуговування;
• реалізація вимог Законів, нормативно-правових документів щодо оплати праці робітників закладу, організації їхнього відпочинку, медичного обслуговування;
• здійснення матеріально-технічного забезпечення державних вимог щодо змісту і обсягу освіти як важливого чинника їх якості;
• правовий та соціально-економічний захист працівників у процесі їх трудової діяльності;
• запровадження медико-психолого-педагогічної діагностики розвитку дітей, створення умов для їх соціальної пітримки, адаптації і реабілітації;
• матеріальна підтримка дітей-сиріт, дітей із малозабезпечених сімей;
• створення сприятливих умов для участі громадськості у соціальній підтримці учасників навчально-виховного процесу.

Заходи

1. Укладання Колективного договору між адміністрацією закладу і профспілковим комітетом;

2. Розробка і виконання заходів щодо охорони праці і техніки безпеки;

3. Забезпечення відповідних матеріально-технічних і санітарно-побутових умов утримання приміщень школи;

4. Надання матеріальної допомоги учасникам навчального процесу (згідно з існуючими нормативними документами);

5. Забезпечення гарантій діяльності профспілкової організації;

6. Організація діяльності колективу згідно з Типовими правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти;

7. Організація безкоштовного  харчування та оздоровлення дітей пільгового контингенту;

8. Надання пільг дітям-сиротам, дітям-інвалідам, дітям із малозабезпечених сімей школи при реалізації позабюджетної діяльності заходу;

9. Залучення батьків, громадськості до співробітництва і реалізації програми соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

 

 

 

Матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу. Фінансово-господарська діяльність

 

       Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту", "Про бюджетну систему", "Про власність", "Про місцеве самоврядування в Україні" та чинних нормативно-правових актів. Діяльність щодо залучення додаткових коштів здійснюється на підставі Положення про надання платних послуг згідно відповідних нормативних документів.

       Планування фінансової діяльності відображається у єдиному кошторисі.

       Кошторис бюджетної діяльності складається стосовно діючого штатного розкладу, тарифікації, мережі, санітарно-технічного паспорту закладу, контрольних показників комунальних витрат та згідно з Державним бюджетом на кожен поточний рік.

 

Планування діяльності щодо залучення додаткових коштів.

Мета діяльності:

• отримання додаткових надходжень для підтримки діяльності закладу в умовах дефіциту бюджетного фінансування;
• максимальне збереження і перспективне розширення спектру освітянських послуг.
• Додатковими джерелами фінансового забезпечення можуть бути: добровільні внески державних і приватних підприємств, громадських організацій, благодійних фондів, фізичних осіб, кошти від господарської діяльності школи.

Заключні положення

1. Концепція розвитку Оленівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів прийнята педагогічною радою в серпні 2010 року
2. Концепція ґрунтується на гуманістичній, особистісно орієнтованій парадигмі освіти.
3. Термін реалізації концепції становить 10 років

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК